Христос воскрес! Воістину воскрес!

Ісус воскрес із мертвих, ми вже не живемо в рабстві гріха і смерті, ми були з нього визволені. В свято Пасхи ця радісна звістка поширюється між християнами.  

Вона є основною новиною християнської релігії, що торкається кожного людського сотворіння на цій землі. Ісус дійсно воскрес із мертвих, це в жодному випадку не є хиба чи марево, та, на превеликий жаль, вона не є найвизначнішою новиною на перших сторінках сьогоднішніх газет, на яку би люди звертали особливу увагу. Більша увага належить результатам спортивних матчів, які в дійсності не мають жодного значення, а не новині, яка повідомляє про саме найголовніше.

Це найбільше чудо, яке будь-коли сталось на землі або взагалі могло статись. Це чудо не стосується тільки якоїсь одиниці чи групи людей, але кожної людини на цій планеті і для кожної є життєво важливим. Все, що було перед ним, слугувало для цього моменту. З його настанням історія набула іншого напрямку, отримавши нове значення і ціль. Кожний, хто це зрозуміє і прийме, станеться кандидатом до неба, Царства Божого.

Але як це нам зрозуміти, що доказує, що це дійсно так?

Якщо будемо правдиво досліджувати, знаходимо свідчення того, що є багато доказів і вони взаємно доповнюють один одного.

Першим доказом є традиція, безперервна двохтисячолітня традиція тих, які це переживали у своєму житті, торкалися Воскреслого і за те поклали своє життя. Жодна інша подія в історії, що сталася дві тисячі років назад, не є так документованою і підтвердженою.

Все, що в Євангелію було написано, збігається зі світською історією, ні в чому їй не суперечить, і навіть в найменшому нема жодних ознак того, що це могло б бути просто результатом якоїсь вигаданої уяви, певного маячіння чи затьмарення розуму. Про цю подію свідчать ті, які були здоровими і нормальними, відносились до працюючих людей, цікавились природою, навколишнім світом, тобто це не були жодні вигадники.

Неабияке свідчення подає також Туринська плащаниця, яку з найбільшою правдоподібністю можна дійсно вважати за похоронне полотно, до якого був завитий Ісус після смерті. Детальні наукові дослідження це засвідчують. Після стількох років, не виявили жодного доказу, щоб це спростувати навіть в найменшому. Полотно детально показує, як Ісус був бичований, катований і розіп’ятий. А також свідчить про те, що Він воскрес із мертвих.

Однак, найбільше це підтверджує наше існування, уся історія Церкви, свідки, мученики. Не може закінчитись те, що є позначено любов’ю, що було створено з любові. Людська любов, звеличувана багатьма митцями є тільки слабим відлунням того, що є Божа любов. Людина прагне того, щоб людська любов була сильною, глибокою і тривала назавжди. Але такого в цьому світі неможливо досягнути. Вона ніколи не зможе нею цілковито насититись. Завжди ще буде чогось суттєвого не вистачати. Людина своїм досвідом засвідчує, що тут на землі навіть нема місця, де би це було можливе.

Людське життя виникло, було створено з любові, а отже і мусить залишитись існувати назавжди. Тільки любов є вічною. Все інше зникне і стратиться. Тому цінність людського життя є нескінченна.

Божа любов є такою, яка цілковито віддається, яка безкорисливо жертвується за кожного. А тому, що людина зрадила ще на самому початку історії, Бог стався людиною і своєю жертвою з любові нас врятував.

Бог стався людиною з усією нашою смертністю, яка прийшла на світ через гріх. Він став подібним до нас у всьому крім гріха. Добровільно взяв на себе нашу долю, нашу кару і з любов’ю себе приніс в жертву. Стався нічим, щоб ми стались усім. Це дві крайності: Бог, могутній і найбільший стався нічим, став убогим людським створінням, щоб людина могла статись усім, щоб і вона слідуючи за ним по смерті могла повернутись до життя, але вже не в людському смертельному тілі, але тілі духовному, в якому вже не буде боротьби духу проти тіла і тіла проти духу;  в цій новій людині буде все в гармонії. І кожен з нас свідомо чи підсвідомо цього прагне і очікує.     

З архиєрейським благословенням

+ Владика Ладіслав